«Якими б прекрасними не були наші дитячі дошкільні установи, найголовнішими вихователями, що формують розум, думки малюків, є мати і батько. Сімейний колектив, де дитину вводять у світ зрілості і мудрості старших, - це така основа дитячого мислення, яку в цьому віці не може замінити ніхто».

В.О.Сухомлинський

 

      Розвиток статевої ідентифікації відбувається через орієнтацію хлопчика на тата, а дівчинки – на матір, на близьких, дорослих та однолітків тотожної з дитиною статі.

     Розвиток тісного зв’язку і взаємодії дошкільного навчального закладу з родиною забезпечують сприятливі умови життя і виховання дитини, формування основ повноцінної, гармонійно розвиненої особистості і її статевої вихованості. Оскільки батьки для дитини виступають носіями статевої культури, чоловічого і жіночого початку, вони є посередниками, які повинні донести до дітей кращі зразки статево рольової поведінки. Крім того, співпраця дошкільного навчального закладу і родини дасть змогу краще пізнати дитину, подивитися на неї з різних позицій, побачити її в різних ситуаціях, а, отже, допомогти в розумінні її індивідуальних особливостей, розвитку особистісних якостей, у прояві її негативних вчинків, можливих порушень статевої ідентифікації, формуванні ціннісних життєвих орієнтацій. Усе це вимагає підготовки батьків до того, щоб вони не тільки могли здійснювати загально виховні функції, але й формувати статево-рольову поведінку.

     У наші дні батьківська сім'я як і раніше залишається найважливішим інститутом соціалізації дошкільників, їй належить провідна роль в особистісному розвитку дітей молодшого дошкільного віку,  У сім'ї дитина душею і тілом відпочиває від освітнього закладу, де його особистість тоне в масі інших особистостей. Сердечність сімейних відносин, турбота і ласка, увага до індивідуальних особливостей особистісного розвитку дівчаток і хлопчиків дають їм ту опору, яка на багато подальші роки визначить характерні особливості їх особистості.