top of page

Реалізація курсу "Культура добросусідства"

в освітній діяльності дошкільного закладу

 

       Україна – унікальна країна, яка межує з Росією, Білоруссю, Польщею, Словаччиною та Угорщиною, Румунією та Молдовою. Країна,  що об’єднала понад 130 національностей і народностей, а її столиця – одна з найбільших і найстаріших міст Європи з багатим історичним минулим, бурхливим сьогоденням і квітучим майбуттям. Київ є найбільшим містом України і сьомим за чисельністю населення в Європі, де українці становлять більшість.

       Київщина - це зелений комфортний мегаполіс для всіх меншин – росіян, євреїв, білорусів, поляків, вірмен, азербайджанців, татар, грузин, молдаван, циган та ін. За останніх десять років населення області зростає. До столиці спрямовано потік трудових мігрантів,  вимушених переселенців. У зв’язку з цим особливого значення набуває проблема всебічної етнічної просвіти і прищеплення навиків толерантної взаємодії через мережу закладів освіти усіх рівнів, оскільки цей шлях є найбільш ефективним засобом попередження нетерпимості як етнічної, так і релігійної.

Єдиними, загально значимими цінностями для всіх народів, систем та культур є цінність людського життя, здоров’я, праця; добро, справедливість, краса, істина, свобода; цінність природи як основи життєдіяльності людини, запобігання екологічній кризі, збереження навколишнього середовища.

     Сприйняття миру як єдиної системи багатогранних форм існування обумовлюють необхідність виховання у дітей таких людських якостей, як повага до інших культур, релігій, поглядів. Зростає пріоритет загальнолюдських цінностей. Засвоєння світової культури крізь призму національної допоможе сформувати світогляд майбутнього громадянина України, здатного діяти не тільки у своїй національній державі, але й у світі. Викладання курсу «Культура добросусідства» сприяє вихованню молодого покоління в дусі взаємоповаги, відвертості й толерантності.

     Запропонований для дошкільних навчальних закладів програмно-методичний комплекс (ПМК) «Український віночок. Київщина» є першою частиною інтегрованого спеціального курсу «Культура добросусідства», який спрямований на навчання й виховання дітей багатонаціонального київського регіону.

Одним з першочергових завдань сучасної виховної політики є формування у дітей толерантної поведінки, зокрема етнічної й конфесійної толерантності. Відображаючи національну й релігійну своєрідність культур, педагоги повинні приділяти особливу увагу формуванню не тільки національної самосвідомості й базису особистісної культури, що означає, що дитина залучається до загальних людських цінностей, але й навиків поважного й толерантного ставлення до інших культур і релігій.

     Толерантність, так само як і інші якості особистості, не закладена від природи, а формується поступово в ході соціалізації. Вона з’являється у дитини як під впливом загально соціальних умов, так і в результаті цілеспрямованої діяльності певних соціальних інститутів – родини, освітніх установ, установ додаткової освіти й засобів масової інформації. Оскільки до 4 років у дитини з’являються перші ознаки етнічної ідентичності, саме в цьому віці доцільно починати роботу з формування етнічної й конфесійної толерантності.

«Український віночок. Київщина» – перша  частина програми «Культура добросусідства», що орієнтована на дітей середнього та старшого дошкільного віку, які відвідують дошкільні навчальні заклади.

 

      Мета програмно-методичного комплексу «Культура добросусідства» –виховання у дитини пошани до батьків, їх культурної самобутності; до мови й національних цінностей країни мешкання і країни походження; до культур, відмінних від її власної; підготовка дитини до свідомого життя в демократичному суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, толерантності, дружби між усіма народами, етнічними, національними й релігійними групами.

 

     Досягнення мети потребує вирішення таких завдань:

1.       виховання основ духовної культури, формування морально-етичного ставлення:

- до сім'ї, рідного будинку, міста (села чи селища), Батьківщини;

- до природи рідного краю;

- до мови, історії й культурної спадщини свого народу й людей, серед яких мешкає дитина;

2.       спонукання дитини до прояву співчуття, дбайливого ставлення, уважності до рідних і близьких людей, до друзів і однолітків, зокрема представників різних національностей і релігій, до тих, хто піклується про неї в дитячому садку, вдома, хто сам потребує її уваги;

3.       виховання шановливого ставлення до людей і результатів їх праці, рідної землі, державної символіки й етнічних символів, традицій, до державних і релігійних свят;

4.       виховання шанобливого ставлення не тільки до своєї етнічної групи, але й пошани, симпатії, добрих почуттів до людей інших національностей, почуття власної гідності й толерантності;

5.       ознайомлення з особливостями мови, побуту і традиціями людей, що мешкають на Київщині, зокрема із сімейними й релігійними звичаями, народним етикетом, традиціями гостинності;

6.       навчання етики міжнаціонального спілкування й «культури миру»;

7.       формування активної громадянської позиції, почуття патріотизму, національної гордості, позитивного ставлення до різноманітності культур;

8.       створення умов для краєзнавчої й народознавчої роботи в дошкільних закладах.

 

bottom of page