Сталий розвиток - це дійсно нове поняття, що виникло в останній чверті минулого сторіччя. Його зміст  у тому, що людська цивілізація не може розвиватися за тими ж законами і за тими ж нормами та шляхами, які вона вже пройшла у своїй історії. Потрібно сформувати такий  спосіб  життя,  який був би основою довготривалого та ощадливого розвитку людства.

    На зорі зародження людства, коли людей на землі було мало, природі це було байдуже, непомітно, бо жива речовина природи, живі організми все переробляли, повертаючи в циклі на круги своя. Але зі збільшенням кількості людей на Землі, зараз 6 млрд. 700 млн. людей, з розвитком цивілізації почалися процеси, які становлять небезпеку для існування всього живого на Землі і в першу чергу ведуть до зменшення комфортності. Щороку площа орної землі зменшується на кілька мільйонів гектарів. Щороку на десятки мільйонів гектарів скорочуються ліси, головний виробник кисню. Через викид діоксиду вуглецю - вуглекислого газу,  різко змінюється клімат, так що це помітно кожній людині.

     Основна ідея сталого розвитку - це гармонійний розвиток суспільства і навколишнього середовища, коли при вирішенні економічних, соціальних проблем враховуються і закони природи. Але ідеї сталого розвитку можуть бути здійснені тільки тоді, коли всі люди стануть «мислити глобально, а діяти локально» і розуміти, що на земній кулі усе взаємопов'язане.

     У Декларації тисячоліття, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН в 2000 році, повагу до природи зведено в ранг найбільш важливих фундаментальних цінностей, визнаних визначити вигляд і суть XXI століття: «В основу охорони природи та раціонального використання всіх живих організмів і природних ресурсів має бути покладена обачність у відповідно до постулатами сталого розвитку. Тільки таким чином можна зберегти для наших нащадків ті величезні багатства, які даровані нам природою».

     Наш обов'язок - підготувати екологічно грамотне наступне покоління.

     Наше завдання вже в дошкільному віці сформулювати у дитини певну систему цінностей, яка багато в чому визначить його вчинки і дії в майбутньому. І до цієї роботи ми повинні обов'язково залучати батьків. Дітям і дорослим треба розкривати закони природи, її гармонізацію і красу, можливість її самоорганізації і самовідновлення лише при обмеженому втручанні людини, розвивати трепетне ставлення до унікальності і різноманіття форм життя на Землі. Ось тоді при наявності знань, спостережень,  діяльності в дітях розвинеться почуття чуйності, співчуття до всього живого, дбайливе ставлення до всього навколишнього.